Персоналії. Теми 1-4

Term
1 / 28
Аскольд
Click the card to flip 👆
Terms in this set (28)
Аскольд
Київський князь (?—882). У 860 році прийняв хрещення під час походу на Візантію. Засновник Київського князівства в Наддніпрянській Україні. Згадується у «Повісті временних літ».
Олег (882-912)
об'єднав північні і південні землі Русі; здійснив переможні походи на Візантію у 907, 911 рр. Підписав першиу відому торгівельну угоду.
Святослав Ігорович (964-972)
Підкорив волзьких булгар, аланів, радимичів, в'ятичів (964). Розгромив Хозарський каганат (965—968)[3]. 968 року допоміг візантійському імператорові Никифору Фоці придушити повстання болгар, але його спроба залишитися в Болгарії змусила Візантію нацькувати на Київ печенігів.
Володимир Великий (980-1015)
Приєднав до своєї держави землі в'ятичів (982), ятвягів (983), радимичів (984), білих хорватів (981). Воював проти булгарів (985), греків (988), вірменів (1000), поляків (1001), печенігів (996, 1015). Охрестився під іменем Василь, християнізував Русь 988). Встановив Київську митрополію Константинопольського патріархату. Розширив межі столиці Києва, збудував Десятинну церкву (996). Першим із руських князів розпочав карбувати власну золоту монету. Заснував Володимир (988), Переяслав (992) та інші міста. Використовував особистий знак «тризуб», що став у ХХ столітті гербом України.
Ярослав Мудрий (1015-1054)
1036 року розбив і назавжди відкинув від Києва печенігів. На початку 1030-х років відвоював у Польщі червенські міста і Белзьку волость. Здійснив успішні походи проти ятвягів і литовців. Розширив межі середньовічного Києва, спорудивши «місто Ярослава», окрасою якого стали Золоті ворота та Софійський собор. Започаткував укладання першого літописного зводу 1037—1039 років та першого писаного зводу законів — «Руської правди».
Ізяслав
Третій син великого князя київського Ярослава Мудрого. Зять польського короля Мешка ІІ. За батьковим заповітом отримав Київ, а також Новгордську, Турівську і Деревлянську землі. Разом з братами — чернігівським князем Святославом і переяславським князем Всеволодом — утворив тріумвірат, що правив Руссю близько 20 років.
Святослав
Четвертий син Ярослава Мудрого. Разом із братами Ізяславом і Всеволодом утворив тріумвірат Ярославичів, що правив Руссю понад 20 років. Організатор походів проти торків і половців. За допомогою Всеволода вигнав Ізяслава з Києва, захопивши великокняжий престол. Фундатор будівництва Печерської церкви в Києві. При ньому були складені «Ізборники» (1073, 1076).
Всеволод
Князь переяславський і чернігівський. П'ятий син Ярослава Мудрого. Згідно з батьковим заповітом 1054 року отримав Переяслав, Ростов, Суздаль і Білоозеро. Разом зі старшими братами Ізяславом та Святославом утворив триумвірат Ярославичів, що правив Руссю понад 20 років. Батько Володимира Мономаха.
Володимир Мономах (1113-1125)
Організатор успішних походів проти половців. Організатор Любецького (1097) і з'їзду князів. Розширив руське законодавство, додавши до нього «Статут Мономаха» (бл. 1113). Автор праці «Повчання дітям» (бл. 1109). Прийшов до влади внаслідок повстання киян.
Мстислав Великий (1125-1132)
Найстарший син Володимира Мономаха та його першої дружини Ґіти (дочки англійського короля Гарольда II Ґодвінсона), останній князь, що утримував єдність Київської держави. Засновник кам'яної церкви св. Федора в Києві (1129).
Ярослав ОсмомислСин галицького князя Володимирка Володаровича й дочки угорського короля Коломана I. Зять князя Юрія Долгорукого (з 1150). Отримав у спадщину від батька галицький престол (1152). Мав добрі стосунки з Угорщиною та Польщею. Користувався великим авторитетом на Русі, проте сильно залежав від галицьких бояр, які втручалися у приватне життя князя. У «Слові о полку Ігоревім» названий Осмомислом (мудрим; тим, хто має «вісім мислів»).Митрополит Іларіонмитрополит Київський та всієї Русі, перший митрополит слов'янського походження(1051), оратор і письменник, церковно-політичний діяч давньої України. Причислений до лику Святих.Антоній Печерськийсвятий Вселенської Православної Церкви, церковний діяч Київської Русі. Родоначальник вітчизняного організованого чернецтва, засновник Печерського Монастиря Успіння Пресвятої Богородиці та будівничий Собору на честь Успіння Пресвятої Богородиці. З його ім'ям пов'язують реорганізацію києво-руських монастирів на засадах суворих чернечих традицій Святої гори (Афон, Греція).Аліпій Печерськийправославний святий, київський іконописець і мозаїст, ювелір, лікар, чернець та священник Києво-Печерського монастиря, перше відоме з літопису ім'я староруського художника іконопису, один з авторів Києво-Печерського патерика. Навчався у грецьких майстрів. Ймовірно був учасником розпису Успенського собору Києво-Печерської лаври.Нестор Літописецькиївський літописець та письменник. З 1073 чернець Києво-Печерського монастиря. Автор «Житій святих князів Бориса і Гліба й Теодосія Печерського». Вважається упорядником (за іншою версією автором) «Повісті минулих літ». Помер і похований у Києво-Печерській лаврі.Роман Мстиславич (1199-1205)Галицько-волинський літописець титулує його «самодержцем всія Русі» та «Володарем Руської землі». Засновник Галицько-Волинського князівства і патріарх монаршого правлячого роду Романовичів. Вважався сучасниками наймогутнішим з усіх руських (давньоукраїнських) князів кінця XII — початку XIII століття.Данило Галицький (1238-1264)У союзі з половцями розбив галицьку боярську опозицію під проводом Ростислава Михайловича та угорсько-польських інтервентів у битві під Ярославом (1245). Зазнав нападу монголів (1241), визнав себе їхнім васалом (1245). Уклав союзи із Римом, Тевтонським орденом, польськими і угорськими правителями. Безуспішно намагався утворити європейську антимонгольську коаліцію. Сподіваючись на допомогу західних союзників прийняв від папи Іннокентія IV королівську корону та католицьких кліриків (1253). Як союзник угорців брав участь у війні за австрійську спадщину (1252—1253). Сприяв розвитку міст: збудував Холм, Львів, Крем'янець, Данилів, Стіжок, відновив Дорогочин. Час його правління — доба найбільшого економічно-культурного піднесення та політичного посилення Галицько-Волинської держави.Лев Данилович (1264-1301)Після розпаду Руського королівства по смерті Данила (1264) успадкував Галицьку і Перемишльську землі, ставши найсильнішим серед членів дому. Визнав себе васалом Золотої Орди. Убив литовського князя Войшелка за передачу Литви його братові Шварну (1267). Тим самим зіпсував відносини з литовцями, які замість русина поставили наступним князем литовця Тройдена; поховав ідею єдиної Русько-Литовської держави під егідою Романовичів. Безуспішно претендував на литовську (1269) та польську (1289) спадщину, залучаючи до походів татар. Замість краківської корони здобув лише Люблінську землю. Спільно з ординцями воював в Угорщині, на короткий час приєднав Закарпаття (1283). Прославився як мужній воїн і полководець, але нерозважливий і нестриманий політик. Занедбав своє князівство через часті війни з сусідами.Юрій I Львович (1301-1308 (1315))Переніс столицю до Володимира, титулувався «королем Русі і князем Володимирі». Уклав союз із Тевтонським орденом проти Литви. Ініціював утворення окремої Малоруської (Галицької) митрополії (1303).Юрій II Болеслав (1323-1340)Період правління Юрія II став поступовим занепадом Руського королівства: посилився ординський вплив, безуспішною була боротьба з Польщею за Люблінську землю, міста дедалі більше контролювалися іноземними купцями та ремісниками, національна аристократія майже відійшла від адміністративної влади, місцеве населення насильницько наверталося до католицизму."Розмножав число латинників і їхню віру".ОльгердДержавними справами займався спільно з братом Кейстутом. Приєднав до Литви більшу частину земель Русі: частину Смоленщини (1350-ті), Київщину, землі Чернігово-Сіверщини й Поділля (1362). Здійснив успішний похід проти ординців у Південній Україні, розбив татарське військо на Синіх Водах (1362)ВітовтЯк Великий князь Литовський, Руський та Жемайтійський титулував себе з 1395 році. Виступав проти умов Кревської унії 1385, боровся за політичну незалежність Великого князівства Литовського від Польського королівства.Брав участь у переможній Грюнвальдській битві (1410) проти Ордену. Уклав із Ягайлом Городельську унію (1413), яка задекларувала повторне об'єднання Польщі й Литви.СвидригайлоУ жовтні 1430 року, після смерті Вітовта, став його наступником, повів боротьбу проти посилення Польщі, за незалежність Великого князівства Литовського. Орієнтація Свидригайла на православну руську шляхту зумовила невдоволення литовських феодалів-католиків, які підняли в Литві повстання проти Свидригайла й проголосили Великим князем Литовським стародубського князя Сигізмунда Кейстутовича (брата Вітовта).Хаджі - Герейкримськотатарський державний, політичний і військовий діяч. Засновник Кримського ханства, перший кримський хан (1427-1466) з династії Гереїв.Костянтин Іванович Острозькийвійськовий і державний діяч Великого Князівства Литовського. Один із найвизначніших меценатів та власників землі того часу (входило 100 міст, 40 замків, 1300 сіл; іноземці називали його володіння «Країною князя Острозького», площа володінь перевищувала сучасну Тернопільську область), перетворив Острог на осередок слов'янської культури.Юрій Дрогобичвідомий український вчений епохи Відродження, освітній діяч, поет, філософ, астроном, астролог. Доктор медицини та філософії. Ректор Болонського університету медицини і вільних мистецтв.Перший український автор друкованої книжки.ІгорКиївський князь. Здійснював походи на Константинополь у 941, 944 рр. Був вбитий деревлянами.ОльгаПрийняття християнства у Константинополі, спроба християнизувати Русь запросивши місіонерів з Європи. Проведення податкової реформи - скасування полюддя, запроваджено уроки, створено погости